УМІРАЧКА, КИ,
Умірачка, ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 338.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
УМІРУЩИЙ, А, Е. →← УМІРАТИ, РАЮ, ЄШ,